<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/1/8/rss?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/1-genesis/8-chapter?ord=042126</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/1-genesis/8-chapter?ord=042126</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>Бытие глава 8</description>
	<item>
		<title>Бытие глава 8</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/1-genesis/8-chapter?ord=042126</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/1-genesis/8-chapter?ord=042126</guid>
		<pubDate>Tue, 21 Apr 2026 21:57:47 +0200</pubDate>
		<description>
				І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
				І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.
				І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.
				А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
				І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
				І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
				І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
				І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.
				Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
				І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
				І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
				І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
				І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
				А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.
				І промовив Ноєві Господь, кажучи:
				Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
				Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.
				І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
				Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
				І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
				І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
				Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>