<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/16/5?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/16-nehemiah/5-chapter?ord=051226</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/16-nehemiah/5-chapter?ord=051226</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>Неемия глава 5</description>
	<item>
		<title>Неемия глава 5</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/16-nehemiah/5-chapter?ord=051226</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/16-nehemiah/5-chapter?ord=051226</guid>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 22:21:36 +0200</pubDate>
		<description>
				І був великий крик народу та їхніх жінок на своїх братів юдеїв.
				І були такі, що говорили: Ми даємо в заставу синів своїх та дочок своїх, і беремо збіжжя, і їмо й живемо!
				І були такі, що говорили: Ми заставляємо поля свої, і виноградники свої, і доми свої, і беремо збіжжя в цьому голоді!
				І були такі, що говорили: Ми позичаємо срібло на податок царський за наші поля та наші виноградники.
				А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим...
				І сильно запалав у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова!
				А моє серце дало мені раду, і я сперечався з шляхетними та з заступниками та й сказав їм: Ви заставою тиснете один одного! І скликав я на них великі збори.
				І сказав я до них: Ми викуповуємо своїх братів юдеїв, проданих поганам, за нашою спромогою, а ви будете продавати своїх братів, і вони продаються нам? І мовчали вони, і не знаходили слова...
				І сказав я: Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в боязні нашого Бога ви маєте ходити, через ганьбу від тих поганів, наших ворогів?
				Також і я, брати мої та юнаки мої були позикодавцями срібла та збіжжя. Опустімо ж ми оцей борг!
				Верніть їм зараз їхні поля, їхні виноградники, їхні оливки, й їхні доми та відсоток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову оливу, що ви дали їм у заставу за них!
				І вони сказали: Повернемо, і не будемо жадати від них! Зробимо так, як ти говориш! І покликав я священиків, і заприсягнув їх зробити за цим словом.
				Витрусив я й свою пазуху та й сказав: Нехай отак витрусить Бог кожного чоловіка, хто не сповнить цього слова, з дому його та з труду його, і нехай буде такий витрушений та порожній! І сказали всі збори: Амінь! І славили вони Господа, і народ зробив за цим словом.
				Також від дня, коли цар наказав мені бути їхнім намісником в Юдиному краї від року двадцятого й аж до року тридцять другого царя Артаксеркса, дванадцять літ не їв намісничого хліба ані я, ані брати мої.
				А намісники попередні, що були передо мною, чинили тяжке над народом, і брали від них хлібом та вином одного дня сорок шеклів срібла; також їхні слуги панували над народом. А я не робив так через страх Божий.
				також у праці того муру я підтримував, і поля не купували ми, а всі мої слуги були зібрані там над працею.
				А за столом моїм були юдеї та заступники, сто й п'ятдесят чоловіка, та й ті, хто приходив до нас із народів, що навколо нас.
				А що готовилося на один день, було: віл один, худоби дрібної шестеро вибраних, і птиця готувалася в мене, а за десять день виходило багато всякого вина. А при тому я не жадав намісничого хліба, бо та робота направи мурів була тяжка на тому народі.
				Запам'ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що я робив для цього народу!
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>