<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>Иов глава 14</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/18/14/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/14-chapter?ord=051326" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
  <updated>2026-05-13T10:15:23+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>Иов глава 14</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/14-chapter?ord=051326" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
          <updated>2026-05-13T10:15:23+02:00</updated>
          <summary>
				Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
				вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
				І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!
				Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
				Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,
				відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...
				Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;
				якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,
				то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!
				А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
				Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
				так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
				О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!
				Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
				Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
				бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
				провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
				Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
				каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
				Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
				Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
				Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>