<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/18/14/rss?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/14-chapter?ord=051326</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/14-chapter?ord=051326</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>Иов глава 14</description>
	<item>
		<title>Иов глава 14</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/14-chapter?ord=051326</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/14-chapter?ord=051326</guid>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 10:12:22 +0200</pubDate>
		<description>
				Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
				вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
				І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!
				Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
				Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,
				відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...
				Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;
				якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,
				то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!
				А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
				Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
				так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
				О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!
				Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
				Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
				бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
				провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
				Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
				каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
				Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
				Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
				Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>