<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>Иов глава 21</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/18/21/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/21-chapter?ord=051326" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
  <updated>2026-05-13T17:30:20+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>Иов глава 21</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/21-chapter?ord=051326" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
          <updated>2026-05-13T17:30:20+02:00</updated>
          <summary>
				А Йов відповів та й сказав:
				Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
				Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
				Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
				Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...
				І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...
				Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
				Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...
				Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
				Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
				Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
				Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
				Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
				А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
				Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?
				Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...
				Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
				Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
				Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
				Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
				Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
				Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
				Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
				діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
				А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
				та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
				Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
				Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
				Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
				що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
				Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
				І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
				Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...
				І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>