<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/18/4/rss?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/4-chapter?ord=051226</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/4-chapter?ord=051226</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>Иов глава 4</description>
	<item>
		<title>Иов глава 4</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/4-chapter?ord=051226</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/18-job/4-chapter?ord=051226</guid>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 23:41:21 +0200</pubDate>
		<description>
				І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
				Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
				Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
				того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
				А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
				Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
				Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
				Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
				вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
				Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
				Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
				І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
				у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
				спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
				і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
				Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
				Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
				Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
				Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!
				Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...
				Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>