<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>Притчи глава 27</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/20/27/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/20-proverbs/27-chapter?ord=051426" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
  <updated>2026-05-14T01:32:29+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>Притчи глава 27</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/20-proverbs/27-chapter?ord=051426" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
          <updated>2026-05-14T01:32:29+02:00</updated>
          <summary>
				Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
				Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
				Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
				Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
				Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
				Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
				Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
				Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
				Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
				Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
				Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
				Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
				Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
				Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
				Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
				хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
				Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
				Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
				Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
				Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
				Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
				Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
				Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
				бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
				Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
				будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
				і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>