<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>Песни Песней глава 4</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/22/4/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/4-chapter?ord=051326" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
  <updated>2026-05-13T03:51:25+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>Песни Песней глава 4</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/4-chapter?ord=051326" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
          <updated>2026-05-13T03:51:25+02:00</updated>
          <summary>
				Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!
				Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...
				Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
				Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!
				Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...
				Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...
				Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!
				Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.
				Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...
				Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...
				Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!
				Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...
				Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,
				нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,
				ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...
				Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>