<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>Песни Песней глава 5</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/22/5/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/5-chapter?ord=051326" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
  <updated>2026-05-13T04:55:18+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>Песни Песней глава 5</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/5-chapter?ord=051326" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-13:20260513</id>
          <updated>2026-05-13T04:55:18+02:00</updated>
          <summary>
				Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!
				Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...
				Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...
				Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...
				Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...
				Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...
				Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!
				Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!
				Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?
				Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...
				Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...
				Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
				Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!
				Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!
				Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!
				Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>