<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/22/5/rss?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/5-chapter?ord=051326</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/5-chapter?ord=051326</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>Песни Песней глава 5</description>
	<item>
		<title>Песни Песней глава 5</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/5-chapter?ord=051326</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/22-song-of-songs/5-chapter?ord=051326</guid>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 04:54:46 +0200</pubDate>
		<description>
				Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!
				Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...
				Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...
				Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...
				Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...
				Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...
				Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!
				Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!
				Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?
				Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...
				Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...
				Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
				Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!
				Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!
				Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!
				Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>