<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/25/5?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/25-lamentations/5-chapter?ord=051326</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/25-lamentations/5-chapter?ord=051326</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>Плач Иеремии глава 5</description>
	<item>
		<title>Плач Иеремии глава 5</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/25-lamentations/5-chapter?ord=051326</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/25-lamentations/5-chapter?ord=051326</guid>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 08:00:42 +0200</pubDate>
		<description>
				Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
				наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
				Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
				Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
				У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
				До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
				Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
				Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
				Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
				Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
				Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
				Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
				Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
				Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
				втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
				Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
				тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
				через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
				Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
				Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
				Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
				Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>