<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/40/14?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/40-matthew/14-chapter?ord=051426</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/40-matthew/14-chapter?ord=051426</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>От Матфея глава 14</description>
	<item>
		<title>От Матфея глава 14</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/40-matthew/14-chapter?ord=051426</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/40-matthew/14-chapter?ord=051426</guid>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 09:53:18 +0200</pubDate>
		<description>
				Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
				і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...
				Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
				Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
				І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
				А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
				Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
				А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...
				І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
				І послав стяти Івана в в'язниці.
				І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...
				А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
				Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
				І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
				А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
				А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
				Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
				А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
				І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
				І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
				Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
				І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
				Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
				А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
				А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
				Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
				А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
				Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
				А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
				Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
				І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
				Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
				А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
				Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
				А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
				І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>