<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>От Матфея глава 22</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/40/22/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/40-matthew/22-chapter?ord=051426" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
  <updated>2026-05-14T18:35:48+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>От Матфея глава 22</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/40-matthew/22-chapter?ord=051426" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
          <updated>2026-05-14T18:35:48+02:00</updated>
          <summary>
				А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
				Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
				І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
				Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
				Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
				А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
				І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
				Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
				Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
				І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
				Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
				та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
				Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...
				Бо багато покликаних, та вибраних мало.
				Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
				І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
				Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
				А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?
				Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.
				А Він каже до них: Чий це образ і напис?
				Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.
				А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
				Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
				та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
				Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
				Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
				А по всіх вмерла й жінка.
				Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
				Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
				Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
				А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
				Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
				А народ, чувши це, дивувався науці Його.
				Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
				І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
				Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
				Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
				Це найбільша й найперша заповідь.
				А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
				На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
				Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
				і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
				Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
				Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
				Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
				І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>