<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>От Марка глава 15</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/41/15/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/41-mark/15-chapter?ord=102426" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-10-24:20261024</id>
  <updated>2026-10-24T03:39:10+03:00</updated>
  	<entry>
      	<title>От Марка глава 15</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/41-mark/15-chapter?ord=102426" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-10-24:20261024</id>
          <updated>2026-10-24T03:39:10+03:00</updated>
          <summary>
				А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
				А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
				А первосвященики міцно Його винуватили.
				Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
				А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
				На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.
				Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
				Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
				Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
				Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
				А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
				Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
				Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
				Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
				Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
				Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
				І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
				І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
				І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...
				І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.
				І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
				І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
				І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
				І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
				Була ж третя година, як Його розп'яли.
				І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
				Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
				І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
				А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
				зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
				Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
				Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...
				А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.
				О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?
				Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!
				А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!
				А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
				І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.
				А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!
				Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,
				що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
				А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,
				прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
				А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.
				І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
				А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.
				Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>