<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>2-е Коринфянам глава 1</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/47/1/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/1-chapter?ord=051426" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
  <updated>2026-05-14T03:20:38+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>2-е Коринфянам глава 1</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/1-chapter?ord=051426" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
          <updated>2026-05-14T03:20:38+02:00</updated>
          <summary>
				Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,
				благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
				Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,
				що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
				Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.
				Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.
				А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.
				Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.
				Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,
				що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,
				як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.
				Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.
				Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,
				як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
				І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,
				і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.
				Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?
				Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.
				Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.
				Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.
				А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,
				Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.
				А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,
				не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>