<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>2-е Коринфянам глава 5</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/47/5/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/5-chapter?ord=051426" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
  <updated>2026-05-14T07:33:41+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>2-е Коринфянам глава 5</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/5-chapter?ord=051426" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-14:20260514</id>
          <updated>2026-05-14T07:33:41+02:00</updated>
          <summary>
				Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.
				Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,
				коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!
				Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.
				А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.
				Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,
				бо ходимо вірою, а не видінням,
				ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.
				Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.
				Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.
				Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.
				Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.
				Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.
				Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.
				А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.
				Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!
				Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!
				Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,
				бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.
				Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!
				Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>