<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/47/5?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/5-chapter?ord=051426</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/5-chapter?ord=051426</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>2-е Коринфянам глава 5</description>
	<item>
		<title>2-е Коринфянам глава 5</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/5-chapter?ord=051426</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/47-2-corinthians/5-chapter?ord=051426</guid>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 07:34:51 +0200</pubDate>
		<description>
				Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.
				Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,
				коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!
				Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.
				А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.
				Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,
				бо ходимо вірою, а не видінням,
				ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.
				Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.
				Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.
				Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.
				Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.
				Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.
				Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.
				А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.
				Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!
				Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!
				Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,
				бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.
				Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!
				Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>