<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
	<atom:link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/58/10/rss?format=raw" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<image>
	  <url>https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg</url>
	  <title>Українська версія</title>
	  <link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/58-hebrews/10-chapter?ord=051426</link>
	</image>
	<title>Українська версія</title>
	<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/58-hebrews/10-chapter?ord=051426</link>
	<generator>Zefania Bible</generator>
	<language>ru-ru</language>
	<copyright>Все Христиане!</copyright>
	<description>К Евреям глава 10</description>
	<item>
		<title>К Евреям глава 10</title>
		<link>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/58-hebrews/10-chapter?ord=051426</link>
		<guid>https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/58-hebrews/10-chapter?ord=051426</guid>
		<pubDate>Thu, 14 May 2026 23:58:46 +0200</pubDate>
		<description>
				Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.
				Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.
				Але в них спомин про гріхи буває щороку,
				бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
				Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.
				Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
				Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!
				Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.
				Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
				У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.
				І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.
				А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,
				далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.
				Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.
				Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
				Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.
				А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!
				А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.
				Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,
				новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,
				маємо й Великого Священика над домом Божим,
				то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!
				Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
				І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.
				Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
				Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,
				а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.
				Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,
				скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
				Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!
				Страшна річ упасти в руки Бога Живого!
				Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.
				Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.
				Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
				Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.
				Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
				Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!
				А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.
				Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.
		</description>
	</item>
</channel>
</rss>