<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<title>Українська версія</title>
  <subtitle>Иисус Навин глава 14</subtitle>
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/biblerss/urkaine/6/14/atom?format=raw" rel="self" />
  <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/6-joshua/14-chapter?ord=051226" />
  <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-12:20260512</id>
  <updated>2026-05-12T09:03:27+02:00</updated>
  	<entry>
      	<title>Иисус Навин глава 14</title>
          <link href="https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/6-joshua/14-chapter?ord=051226" />
          <id>tag:/vsehristiane.com,2026-05-12:20260512</id>
          <updated>2026-05-12T09:03:27+02:00</updated>
          <summary>
				А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.
				Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.
				Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.
				Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
				Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.
				І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
				Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
				А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.
				І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.
				А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.
				Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.
				А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.
				І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.
				Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.
				А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.
			</summary>
          <author>
          	<name>Все Христиане!</name>
              <email>admin@/vsehristiane.com</email>
			</author>
	</entry>
</feed>