https://vsehristiane.com/media/com_zefaniabible/images/bible_100.jpg https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/8-ruth/3-chapter?ord=051126 https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/8-ruth/3-chapter?ord=051126 Zefania Bible ru-ru Все Христиане! Руфь глава 3 https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/8-ruth/3-chapter?ord=051126 https://vsehristiane.com/ukrainian-bible/standard/urkaine/8-ruth/3-chapter?ord=051126 Mon, 11 May 2026 23:05:52 +0200 І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі. А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току. А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити. І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити. А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю. І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її. А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла. І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його! І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич. А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті. А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна! А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене. Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку. І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік. І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста. А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік. І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи. А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.