Що таке Євангеліє (Євангеліє Читати Онлайн)

Всім відомо, що Євангеліє розповідає нам про народження, земне служіння, чудеса, хресну смерть, воскресіння і піднесення Ісуса Христа. Але, в Писанні є вірш, в якому сказано: «Після того, як відданий був Іван, прийшов Ісус до Галілеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє». (Мк. 1:14,15). Про яку євангелію йдеться, якщо Господь ще не помер за наші гріхи, не воскрес для нашого виправдання, не пролив Свою Кров за нас, не омив нас Своєю Кров'ю? Про яку євангелію проповідував Господь?
 
Слово Євангеліє означає «благовістя, блага звістка чи радісна звістка». Нам необхідно розуміти, у чому полягає радість цієї доброї звістки. Радість у тому, що наблизилось до вас Царство Боже. Сенс доброї звістки в тому, що Бог забирає нас із цієї грішної землі до Себе на Небо. А втілення, викуплення, смерть і воскресіння Ісуса Христа – це складові, це шлях, це засоби для досягнення головної мети. А головне – це щоб ми увійшли в життя вічне, і для цього потрібно було позбавити нас від цієї землі, попередньо очистивши нас від гріхів: «… благодать вам і мир від Бога Отця та Господа нашого Ісуса Христа, Який віддав Себе Самого за наші гріхи наші. щоб визволити нас від справжнього лукавого віку, за волею Бога і Отця нашого; (Гал. 1:3,4).
 
На землі немає Царства Божого. Бог – Цар на Небі, там – Царство Боже, а землі цар – сатана. І тому вся земля лежить у злі: «Ми знаємо, що ми від Бога і що весь світ лежить у злі.» (1 Ін. 5:19). Ісус каже, що князь світу цього – сатана: «... бо йде князь світу цього, і в Мені нічого не має.» (Ів. 14:30), і «…що князь цього світу засуджений». (Ін. 16:11).
 
Добра звістка полягає в тому, що Бог прийшов переселити нас із цієї землі, яка приготовлена «... вогню на день суду…» (2 Пет. 3:7), у землю, де немає горя, немає гріха, немає сліз, де тільки щастя , світло і любов: «Втім ми, за Його обітницею, очікуємо нового неба і нової землі, на яких живе правда.» (2 Пет. 3:13). Добра звістка в тому, що ми будемо захоплені від цієї землі: «…захоплені будемо на хмарах на зустріч Господу на повітрі, і так завжди з Господом будемо.» (1 Фес. 4:17).
 
У цьому і є добра звістка, що в це царство темряви, де царює диявол, прийшов Сам Господь, щоб позбавити нас цього злого світу, і забрати нас до Себе – в Його Небесне Царство. Саме тому наблизилося до нас Царство Небесне. Ісус Христос прийшов на цю землю, щоб забрати нас від цього світу, і дати нам Свій новий світ: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не бентежиться серце ваше і нехай не лякається. (Ів. 14:27).
Ісус Сам сказав Пилату, що царство Його не на цій землі: «…Царство Моє не від цього світу; якби від світу цього було Царство Моє, то служителі Мої трудилися б за Мене, щоб Я не був відданий юдеям; але нині Моє Царство не звідси. (Ін. 18:36). 

Той, хто досягає суті доброї звістки, той досягає звільнення від цієї землі. І радість наша в тому, що ми в цьому земному світі стаємо мандрівниками та прибульцями: «…і раділи, і говорили про себе, що вони мандрівники та прибульці на землі;» (Євр. 11:13).
 
Як вірив Авраам? У що він вірив? Ми всі діти Авраама через віру в Ісуса Христа, і нам треба розуміти, у що вірив Авраам, а він: «… корився покликанню йти в країну, яку мав отримати у спадок, і пішов, не знаючи, куди йде. Вірою мешкав він на землі обітованій, як на чужій, і жив у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці; бо він чекав міста, що має основу, яку художник і будівник Бог. (Євр. 11:8-10). Ось це Місто, де наша прописка, наблизилося до нас. Це Царство, де наше громадянство наблизилося до нас. Господь приготував нам це місце, щоб бути там разом із нами: «У домі Мого Отця багато обителів. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати вам місце. І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були де Я. (Ів. 14:2,3).
 
Отож, коли Ісус посилав учнів по двоє, Він говорив до них: «...ходячи ж, проповідуйте, що наблизилося Царство Небесне;» (Мт. 10:7). Вони не могли проповідувати смерть і воскресіння Христа, вони проповідували кінцеву мету, що Царство Боже наблизилося до них. Але вони, звичайно, не могли знати, яким чином Господь зробить це. Хоча Він говорив про це учням, про Свою смерть і воскресіння, але вони не могли зрозуміти цього.
 
Сенс Євангелії – дати нам життя вічне: для цього Ісус прийшов на цю землю, викупив нас від гріхів, заплатив за нас Своєю смертю, помер, воскрес і чекає нас на Небесах. Бог показав нам шлях на Небеса, але ми повинні завжди знати мету: для чого це було? А все це було для того, «… щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя. Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне». (Ін. 3:15,16).
 
Зрозумійте правильно, для того, щоб увірувати і піти за Христом, щоб взяти свій хрест, – ми повинні мати в собі одкровення: для чого Христос прийшов на цю землю, для чого помер і воскрес, для чого визволив нас від гріхів? – «... щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Батьку слави, дав вам Духа премудрості та одкровення до пізнання Його, і просвітив очі серця вашого, щоб ви пізнали, в чому полягає надія Його покликання, і яке багатство славної спадщини Його для святих, … »(Еф. 1:17,18).
 
Тому, втілення, смерть Христа, Його воскресіння – це ще не все Євангеліє, це частина Євангелія, тому що все Євангеліє – це ще й вічне життя, як кінцева мета. Ісус каже: «Отче! яких Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною…» (Ів. 17:24).
 
Якщо ми не зрозуміли євангелії, не зрозуміли доброї звістки, не зрозуміли кінцевої мети, то ми сподіваємося на Христа лише в цьому житті. Тоді нашої віри не вистачить, щоб взяти свій хрест, і піти за Христом у Його Небесне Царство. Тоді ми будемо нещасливішими за всіх людей, навіть невіруючих: «… ми в цьому тільки житті сподіваємося на Христа, то ми найнещасніші за всіх людей.» (1 Кор. 15:19). Але Господь не приходив до нас, щоб нам було добре тільки на цій землі, і лише у цьому житті. Він прийшов, щоб ми мали вічне життя з Ним у Його Небесному Царстві. Сенс віри – не тільки в цьому житті сподіватися на Христа, а в тому, щоб сподіватися на вічне життя разом з Ним. Господь саме для цього прийшов, втілився, помер і воскрес.

www.emmanuel.in.ua

Можливо комусь ще будуть цікаві ці сайти:

am5en.blogspot.com

a7men.blogspot.com